Цей вірш я присвячую…
Так хочется жити заради тебе,
Тобою єдиною жити.
Словами ніяк не сказати про те,
Як сильно я зміг полюбити!
Між нами бескрайні простори степів,
Холми, тихі води, гаї,
Та переді мною дівочий наспів,
Радіючі очі твої.
Бажаю я бути там, де і ти,
Як кров тебе хочу пити,
І ранком морозним надію нести,
Твій подих гарячий ловити.
Дозволь пробачати роки вдалині.
І погляд, холодний, як сталь.
Залиш собі правду, мені залиши
Нездоланий мною печаль.
Дозволь мені пити з ніжних долонь
Любові сріблястий вогонь!