|
ГЕНИЧЕСКАЯ ГИМНАЗИЯ << На главную << Назад |
||
|
Протягом існування гімназії випадків коли діти не відвідували навчальний заклад не було, але у школі існує своя чітка система запобігання та реагування на подібні можливі ситуації. Проблема превентивності завжди була і є пріоритетною в системі психолого-педагогічних, медичних, правових соціологічних досліджень у різних країнах світу. В Україні ця проблема набуває особливої гостроти оскільки молодь формується в складних соціокультурних умовах економічних і політичних суперечностей неврівноваженості соціальних процесів, криміногенності суспільства. Спостерігається тенденція до загострення соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико - біологічних факторів, які детермінують деструктивну поведінку неповнолітніх. Зростає чисельність дітей з порушенням норм поведінки та тих, які відносяться до „групи ризику” і долучаються до раннього алкоголізму, наркоманії, проституції, ВІЛ-інфікованості, збільшується питома вага протиправності, агресивної аутоагресивної поведінки підлітків під впливом алкогольного та наркотичного сп’яніння. Основними причинами деструктивної поведінки є, зокрема, психологічний дискомфорт, негативні переживання, загальна втрата духовних орієнтирів, девальвація загальнолюдських цінностей, не сформованість у значної частини дітей і молоді почуттів терпимості, толерантності, милосердя, честі, совісті, що викликає у підлітків, юнаків та дівчат апатію, нудьгу, відчуття своєї непотрібності, не розуміння сенсу життя. Серйозним дестабілізуючим фактором є деструктивний конфлікт у системах: "учень - учень" ,"вчитель – вчитель", "учень – вчитель", "учень – батьки", "батьки – вчителі". Як негативне соціальне явище в педагогічному процесі і як визначальний чинник у виборі мотивів соціальної поведінки, він стає дедалі більшим гальмом у навчально – виховному і соціальному процесах. Погіршилася культура спілкування і поведінки в учнівських і педагогічних колективах.
МЕТОДИЧНІ НАРОБКИ ЩОДО РОБОТИ З ПРОБЛЕМНИМИ ДІТЬМИ Система роботи класного керівника з важковиховуваними учнями поєднується із системою національного виховання. Перш за все необхідно виявити та взяти на облік важковиховуваних учнів. На кожного важковиховуваного заводиться спеціальний щоденник спостережень, до якого записуються насамперед соціально-психологічна характеристика учня. У ній відмічаються причини виникнення важковихованості, у чому вони проявляються, виділяються позитивні та негативні якості особистості, особливості сімейного виховання намічаються засоби виховного впливу на учня, контролю. Раз на семестр робиться висновок про досягнуті результати виховної роботи і намічаються плани подальшої з кожним із таких учнів. До завдань класного керівника входить вивчення інтересів, здібностей, нахилів важковиховуваних учнів і залучення їх до роботи в гуртках, в спортивних секціях як у школі, так і в позашкільних закладах Робота з батьківським комітетом класу, з сім’ями важковиховуваних учнів, не благодійними родинами спрямовується на озброєння їх педагогічними знаннями, надання конкретної індивідуальної методичної допомоги.
ПОРАДИ
ЩОДО СПІЛКУВАННЯ І ВИХОВАННЯ ПРОБЛЕМНОЇ ДИТИНИ 1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта. 2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування. 3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми. 4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість. 5. Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості 6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання. 7. Роз’єднати хулігана і жертву Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою. 8. Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання. 9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне. 10. Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.
ПОРАДИ
ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПРОБЛЕМНИМ ПІДЛІТКОМ І КЛАСНИМ КЕРІВНИКОМ В
КРИЗОВИЙ СТАН ДЛЯ НИХ 1. Уважно вислухайте дитину, Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою. 2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан ( проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття. 3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка. 4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь! 5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти. 6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності. 7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього. 8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціалістів ( лікаря, психолога), якщо щось насторожило вас у поведінці підлітків. << На главную << Назад |
||
|
Автор: |
Copyright © 2006-2007
CULTdesign |
Все статьи сайта |