Як дивно, струмок обмілів,
Немов розгубив в хащі воду.
Він тік доки враз не схилили голів
Сини, що жили для народу!
Чорніє село, мов пекельний
Господар його навістив.
То лях навіжений ретельно
Диск сонячний димом сповив.
Загинули в рощі ольшаній
Славетні вої-козаки,
Могила висока-їм шана,
І щира журба на віки!
29.03.07